Дерусифікація назв міст України: реакції на заяву мовного омбудсмена Тараса Кременя

3 тижнів тому нараз 17

Дерусифікувати назви міст – привести їх до норм правопису і вимог статті 41 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» – просить керівників низки міст Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь. Які міста пропонують перейменувати, дерусифікувавши їхні назви?

Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь заявив, що отримує численні звернення з пропозиціями перейменувати назви тих населених пунктів, які мають російські назви.

Мовний омбудсмен Тарас Кремінь

Мовний омбудсмен Тарас Кремінь

Громадяни «скаржаться, що назви низки населених пунктів носять російськомовний характер та не відповідають правилам і нормам українського правопису», – зазначив мовний омбудсмен.

Це, зокрема, такі населені пункти, як:

  • Арбузинка,
  • Сєвєродонецьк,
  • Южноукраїнськ,
  • Южне,
  • Спокойствіє,
  • Надєждівка,
  • Переводчикове,
  • Луч,
  • Первомайське,
  • Первомайськ

Багато цих населених пунктів, нагадав Кремінь, мають свої історичні назви, такі наприклад, як Сіверський Донець, Гарбузинка чи Богопіль.

«Сьогодні я підписав декілька десятків звернень на керівників місцевих органів державної влади з проханням привести у відповідність до правопису, стандартів державної мови та вимог статті 41 Закону назви населених пунктів», – сказав він.

Що каже стаття 41-а «мовного закону»

У Законі України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», зокрема, є таке положення:

Стаття 41. Застосування державної мови в географічних назвах та назвах об’єктів топоніміки

1. Географічні назви, а також назви скверів, бульварів, вулиць, провулків, узвозів, проїздів, проспектів, площ, майданів, набережних, мостів та інших об’єктів топоніміки населених пунктів виконуються державною мовою.

Тарас Кремінь нагадав, що Конституційний Суд України у своєму рішенні від 14.07.2021 № 1-р/2021 зазначив, що «українська мова є невіддільним атрибутом Української держави поряд із Державним Прапором України, Державним Гербом України та Державним Гімном України» та що «застосування української мови має відповідати стандартам державної мови. Порушення стандартів і порядку застосування української мови є неприпустимим».

«У зв’язку із цим мають бути вжиті всі необхідні заходи щодо приведення географічних назв у відповідність до правопису, стандартів державної мови та вимог статті 41 Закону. Це сприятиме забезпеченню функціонування державної мови як інструмента об’єднання українського суспільства, засобу зміцнення державної єдності та територіальної цілісності України, її незалежної державності і національної безпеки», – наголосив мовний омбудсмен Тарас Кремінь.

Під час акції «Руки геть від мови!» біля будівлі Верховної Ради. Київ, 16 липня 2020 року

Під час акції «Руки геть від мови!» біля будівлі Верховної Ради. Київ, 16 липня 2020 року

Які реакції?

Тарас Марусик, експерт з питань мовної політики:

– Ми маємо право на звуковий фон, який нагадує, в якій країні живемо. Сьогодні більшість українців позбавлені такого мовного фону, за винятком кількох великих міст на заході України.

Сєвєродонецьк, Южноукраїнськ, Спокойствіє чи Первомайське і подібні назви «кричать» про чітко сплановану русифікацію, яка і в такий спосіб мала марґіналізувати українську мову і доводити, що великої різниці між мовами немає, як і немає окремого українського народу, а є «совєтський» або «російський».

Дерусифікація і декомунізація назв населених пунктів України – дуже важлива частина боротьби за українізацію України в мовному сенсі і ширше. Бажано, щоб цим питанням займався не лише Уповноважений із захисту державної мови, але й інші органи державної влади, зокрема, і Національна комісія зі стандартів державної мови, до функцій якої належать правопис, термінологія і подання пропозицій урядові про внесення змін до законодавства щодо забезпеченням стандартів державної мови.

В'ячеслав Зайцев, історик, учасник бойових дій:

Буття визначає свідомість. Якщо замість Гарбузівки - Арбузівка, то ми так і залишаємось в російській парадигмі. Головне, щоб можлива зміна документів при перейменуванні не була платною. У 2016 коли була декомунізація, обмін документів не потребував коштів.

Сергій Костинський, експерт із інформаційної політики:

Підтримую всі дії громадськості, державних інституцій, що спрямовані на подолання російської колоніальної спадщини, якої б галузі ця політика не торкалася. Вважаю, що дерусифікація топоніміки має бути напряму пов’язана з поверненням історичних назв населених пунктів. Але, щоб не бути голослівним, хотів би дочекатися можливості вивчити офіційні документи, які, певно, вже готуються офісом Уповноваженого з цього питання.

Серед багатьох схвальних реакцій звучать і критичні.

Зокрема, пишуть про те, що стаття 41-а мовного закону прямо не вимагає перекладати назву міст, «у її тексті йдеться, що топоніми «виконуються», «подаються» або «передаються». Але не перекладаються українською. Іншими словами, вимога Кременя перейменувати «Южноє» на «Південне» або «Сєвєродонецьк» на «Північнодонецьк» прямо законом не передбачена».

«Наше ставлення до історичних назв – це традиції, звички поколінь, в яких уже у підсвідомості знаходяться ці слова і спотворення цього – це спотворює нас самих. Навіщо лізти в ці всі речі? Орган влади створили і тепер він починає працювати сам на себе», – так ініціативу Уповноваженого із захисту державної мови прокоментував академік НАН Володимир Семиноженко.

А в Києві перейменували вулиці...

У Києві тим часом 4 листопада з'явився сквер імені Героя України, оперного співака, добровольця, який загинув на Донбасі у 2016 році Василя Сліпака.

Загалом було перейменовано 12 вулиць та провулків, деякі із назв яких, були дерусифіковані.

Наприклад,

  • провулок Невський на провулок Нивський (від назви місцевості, де він пролягає)
  • вулицю Московську (в селищі Жуляни) на вулицю Григорія Гуляницького (видатного військового і політичного діяча, одного з чільних дипломатів Гетьманщини, шляхтича, учасника міжусобних воєн часів Руїни).

«Як жити вдові або матері героя, який загинув на Донбасі від рук російських найманців, колаборантів, на вулиці Московській у Києві», – зазначив заступник міського голови, секретар Київської міської ради Володимир Бондаренко.

«Київська міська рада накопичила ряд проєктів рішень щодо найменування та перейменування ще з 2016 року. Це не популістські рішення, а політика державотворення – відродження самобутності Української держави», – наголосив Володимир Бондаренко.

Це рішення Київради критикує представник партії ОПЗЖ Олександр Попов, який після обрання Віктора Януковича президентом, був із порушеннями призначений очільником КМДА. Попов був обвинувачений в кримінальному провадженні по розгону студентського євромайдан в ніч з 29 на 30 листопада 2013 року.