Зеленський і Ахметов: чи справді між президентом та «олігархом №1» – «репетиція війни»?  

2 тижнів тому нараз 6

У президента України Володимира Зеленського непростий період у відносинах з «олігархом №1» Рінатом Ахметовим: усе схоже на початок війни – це стверджують журналісти «Української правди», посилаючись на власні джерела як в оточенні президента, так і в оточення самого Ахметова.

Про що саме йдеться? Та як сам Ахметов і Офіс президента коментують інформацію про можливу міжособистісну війну?

Радіо Свобода отримало екслюзивні коментарі обох сторін.

«Закон про олігархів», відставка спікера парламенту Дмитра Разумкова, загроза санкцій, а ще різка манера спілкування, яку представники влади нібито дозволяли собі у розмовах з Ахметовим і його людьми, та фінансове зохочення і тиск, який нібито чинять наближені до «олігарха» люди на окремих депутатів та високопосадовців – усе це, за даними журналістів «Української правди», призвело до погіршення стосунків між найбагатим українцем Рінатом Ахметовим та шостим президентом України Володимиром Зеленським, тож зараз все виглядає як «репетиція війни».

«Команда олігарха ще не так давно була готова дослухатись до бажань ОПУ. Після появи «закону про олігархів» таку готовність як водою змило», – йдеться у матеріалі «Української правди».

Журналісти зазначають, що за останній місяць тональність політичних шоу на телеканалі «Україна 24» (головному медіаресурсі медіахолдингу Ахметова) різко змінилася: вони «стали неочікувано критичними до влади». А це, резюмують в УП, – один із доказів того, що між Зеленським та Ахметовим нині не все гладко.

Не останню роль у погіршенні цих стосунків, як зазначають автори матеріалу, відіграло і те, що команда Зеленського все частіше почала переходити межі у спілкуванні з великим бізнесом (зокрема, і з олігархами).

«Слуги народу» можуть спокійно телефонувати до бізнесменів і вимагати щось, погрожуючи санкціями. УП такі історії розповідали, не криючись, самі ж «слуги». За нашими даними, схожа розмова мала місце і щодо Ріната Ахметова. Власне, вона і могла стати останнім аргументом для олігарха, щоб нагадати, хто в країні старший», – резюмують журналісти видання.

Небезпека для Ахметова полягає і в тому, що, за даними «Української правди», на нього можуть накласти санкції або ж націоналізувати частину його активів.

«Є різні ідеї. Але він правда може догратись. Не за медійку. Але за дестабілізацію парламенту», – цитують одного з високопоставлених членів «ЗЕ-команди» журналісти УП.

За даними їхніх співрозмовників, негативний вплив Ахметова на Верховну Раду полягає у тому, що переговорники від його групи нібито «фінансово заохочують» депутатів та чиновників або підключають медіа-ресурси до їх відкритого залякування.

Чи справді це так? І що кажуть про погіршення стосунків сам Ахметов і Офіс президента? Радіо Свобода отримало ексклюзивні коментарі.

Рінат Ахметов: «Якщо в останні місяці владу критикують більше, ніж раніше, – це питання до влади»

Рінат Ахметов погодився відповісти на запитання Радіо Свобода письмово.

Нижче – його дослівна позиція, отримана у відповідь на надісланий редакцією перелік запитань.

– На початку травня у коментарі Радіо Свобода ви зазначили, що сподіваєтесь на те, що із президентом Володимиром Зеленським у вас – «одна мета: сильна, незалежна, цілісна, демократична й успішна Україна».

Чи досі ваша мета та мета Володимира Зеленського збігаються?

– Я відповідаю за себе: мої цілі не змінилися. Можу тільки додати, що це означає: це – верховенство права, коли всі рівні перед законом; це – свобода особи та свобода слова, коли кожен має право голосувати за того, за кого хоче, і говорити те, що вважає за потрібне; це – економічна та політична конкуренція (рівні, цивілізовані та європейські правила гри для всіх).

Переконаний, що це – єдиний правильний шлях до того, щоб Україна була сильною та успішною, а українці – щасливими.

– У коментарі Радіо Свобода ви раніше також підтверджували, що мали особисту зустріч з Володимиром Зеленським 16 березня 2020 року як один із учасників розмови президента з представниками бізнесу.

За винятком цієї ситуації, чи маєте ви та/або ваші соратники протягом останніх двох років змогу напряму спілкуватися із президентом Володимиром Зеленським? Якщо так, то як часто, у якому форматі і про що відбувається ця комунікація? Якщо ні, то після чого саме вона обірвалася? Якщо її взагалі не було, то чому?

– Даруйте, будь ласка, я б не хотів відповідати на це запитання.

– Чи підтримуєте ви та/або ваші соратники безпосередній контакт з представниками Офісу президента (зокрема, з Андрієм Єрмаком, Сергієм Шефіром, Кирилом Тимошенком)? Якщо так, то як часто, у якому форматі і про що відбувається ця комунікація? Якщо ні, то після чого саме вона обірвалася? Якщо її взагалі не було, то чому?

– Я знайомий із Сергієм Шефіром і шанобливо до нього ставлюся.

– Як ви можете прокоментувати інформацію, оприлюднену «Українською правдою», про те, що «інструментарій переговорників від групи олігарха Ахметова дуже багатий: від банального «фінансового заохочення» депутатів та чиновників і підключення медіа-ресурсів до відкритого залякування»?

– Це – абсолютна брехня.

– Чи існували між вами та/або вашими соратниками будь-які домовленості про те, як мали виглядати ефіри про діяльність чинної влади на каналах, що входять до складу вашого медіахолдингу, та хто саме має бути присутнім на ефірах цих каналів від влади?

– Ні, не існували. Я скажу так: одним із великих досягнень України за 30 років Незалежності я вважаю Свободу Слова. Це – один із найважливіших принципів вільного й демократичного суспільства. І «Медіа Група Україна» дотримується цього принципу та його захищатиме.

– Як ви можете пояснити те, чому на каналах, що входять до складу вашого медіахолдингу в останній місяць збільшилася кількість критики на адресу чинної влади?

– Повторюся: для того, щоб Україна була сильною та успішною, потрібна економічна та політична конкуренція. Політична конкуренція – це і є Свобода Слова. Наші канали надають рівнозначний майданчик для висловлення думок як представникам влади, так і опозиції. Але якщо в останні місяці владу критикують більше, ніж раніше, – це, гадаю, питання до влади.

– Чому на каналах, що входять до вашого медіахолдингу, частіше за інших з’являються Володимир Гройсман, Арсеній Яценюк, Олег Ляшко, Дмитро Гордон, Ігор Смешко, а віднедавна і ексспікер Верховної Ради Дмитро Разумков та ексміністр МВС Арсен Аваков? Чи існують між вами та/або вашими соратниками будь-які домовленості про вашу медіа- або будь-яку іншу підтримку цим людям? І якщо так, то на яких умовах ця підтримка здійснюється?

– Я переконаний, що журналісти наших каналів запрошують яскравих і сильних політиків (і від влади, і від опозиції). Політиків, чия думка важлива та цікава людям. І створюють для них можливість для чесної боротьби та чесної конкуренції.

– Як ви можете прокоментувати інформацію, оприлюднену у матеріалі «Української правди», про те, що «манера спілкування, яку представники Офісу дозволили собі в розмовах з Ахметовим і його людьми», стала однією із причин, чому ваші стосунки з президентом Зеленським та його командою зазнали погіршення?

– Ні, це – неправда. Я з усіма спілкуюся шанобливо і з собою нікому не дозволю говорити по-хамськи.

– Як ви оцінюєте підписаний президентом Зеленським «закон про олігархів» та як можете прокоментувати слова одного з членів вашої команди, якого цитує «Українська правда», про те, що саме цей закон теж був однією з причин, чому ваші стосунки з президентом Зеленським та його командою зазнали погіршення?

– Які закони ухвалювати та підписувати, вирішують парламент і президент. А своє ставлення до цього закону я вже коментував. Я не вважаю себе олігархом. Я – інвестор, а наша група – найбільший платник податків і працедавець. І, якщо знадобиться, я готовий захищати своє ім’я в українських і міжнародних судах.

– Як ви оцінюєте законопроєкт 5600 щодо оподаткування видобутку руди? І чому, на вашу думку, його спочатку називали «антиахметівським», а тепер «проахметівським»? Чи бачите ви в ньому зараз якісь загрози або, навпаки, переваги для вашого бізнесу?

– Ще раз – нам потрібна чесна економічна конкуренція та рівні правила гри. І щоби закони ухвалювалися не емоційно, а раціонально. Закони не мають бути «проти або за Ахметова», закони мають бути на користь кожного українця і відповідати найкращим світовим практикам.

– Як ви ставитесь до діяльності РНБО та чи вбачаєте особисто для себе та своїх бізнес- і медіа-активів загрозу від неї? Чи можуть, на вашу думку, бути введені РНБО персональні санкції щодо вас?

– Жодних законних підстав для введення санкцій проти мене не існує. А що робитиме РНБО, потрібно в них запитати… це буде їхнє рішення та їхня відповідальність.

Офіс президента: «Яка мета у пана Ахметова, сьогодні не зовсім очевидно»

Аналогічні питання щодо характеру нинішніх стосунків Офісу президента та особисто Володимира Зеленського з Рінатом Ахметовим Радіо Свобода поставило і Офісу президента. Відповіді на них надав антикризовий радник голови ОП Михайло Подоляк.

Зокрема, він зазначив, що найближчі шість місяців продемонструють, якою є справжня мета Ріната Ахметова, маючи на увазі, що саме через пів року почне діяти так званий «закон про олігархів».

Цей документ, ініційований Володимиром Зеленським, за словами Подоляка, є «суттєвою трансформацією держави», що «ламає традиційні тіньові правила гри, до яких за десятиріччя всі звикли», а також змушує багатьох «сильно нервувати і шукати можливості зберегти зрозумілий для них корупційний каркас держави».

«Яка мета у пана Ахметова, сьогодні не зовсім очевидно. Максимальні сировинні прибутки? Консервація старих правил? Держава, яка не має стабільності? Можна говорити в інтерв'ю все що завгодно, але реально промовистими завжди є тільки дії. Якщо пан Ахметов як найбільший в Україні економічний гравець (чиї інтереси все ж таки суттєво переплелися з політикою) працюватиме за законом і визнаватиме інтереси суспільства, то можна буде погодитись з його цитатою (про спільну мету – ред.)», – вважає Подоляк.

На запитання про те, чи відомі президенту Володимиру Зеленському та Офісу президента будь-які випадки «фінансового заохочення» або ж, навпаки, залякування депутатів монобільшості, міністрів та інших високопоставлених чиновників з боку Ріната Ахметова та/або його соратників (про що, серед іншого, йдеться у статті «Української правди»), Михайло Подоляк зазначив, що Офіс президента волів би дотримуватися «принципу політичної презумпції невинуватості».

«З іншого боку, ця частина політичного процесу – така площина, у якій складно щось довести, але при цьому завжди видно мотиви кожного гравця. Якщо бачимо, що певний депутат або депутатка починають системно захищати інтереси того чи іншого бізнесмена, на це є і реагування. Зокрема, були виключення з фракції. Також бачимо, як певні персони отримують увагу ЗМІ олігархів – непропорційну актуальним інформаційним приводам та реальній політичній вазі цих персон… Тобто за такими опосередкованими ознаками можна робити висновки про тиск або заохочення окремих депутатів. Щодо конкретних і чітких корупційних фактів, просимо звертатися у НАБУ», – наголосив Михайло Подоляк.

Чи існували та чи існують будь-які домовленості між Офісом президента і Рінатом Ахметовим щодо тональності ефірів про діяльність чинної влади на телеканалах, що входять до складу медіахолдингу цього «олігарха»?

«Можна включити у будь-який день тижня телеканали, які належать пану Ахметову або пов'язуються з ним, щоб побачити, які саме і з ким там можуть бути домовленості. Це ж все відкрито і просто на телеекрані. Нагадаю, що панове Яценюк, Гройсман, Данилюк, Ляшко, Смешко, Разумков та ще деякі інші не представляють владу, але без когось із них, здається, журналістам просто забороняється виходити в ефір цих телеканалів. Єдине, що можуть забезпечити комунікаційники партії «Слуга народу», Кабміну чи Офісу президента, – це координацію присутності тих спікерів, яких запрошують у відповідні формати та відповідну фактичну підготовку до конкретних питань», – наголошує Подоляк.

Збільшення кількості критики влади на каналах, що належать Рінату Ахметову, Офіс президента пов’язує насамперед з ухваленням антиолігархічного закону. За словами антикризового радника голови ОП, «реальні реформи та справжня трансформація держави» завжди викликають несприйняття у тих, «хто звик до старої системи».

Чи може Рінат Ахметов у відповідь отримати від РНБО персональні санкції чи втратити частину свого бізнесу на користь держави?

«Санкції – це точно не питання емоційної оцінки будь-чого чи будь-кого. Це – тільки про юридичні оцінці конкретних дій. Закон «Про санкції», який був ухвалений ще у 2014 році, не змінювався після приходу до влади Володимира Зеленського. Підстави для застосування персональних санкцій перераховані в законі. Саме від наявності або відсутності таких підстав, а також від подань на РНБО від визначених законом інституцій залежать рішення РНБО про санкції», – зауважив Михайло Подоляк.

Оприлюднену «Українською правдою» інформацію про те, що Офіс президента все частіше почав переходити межі у спілкуванні з Рінатом Ахметовим та його оточенням, він називає «банальним припущенням з традиційною конспірологічною гіпертрофією».

«Держава спілкується з усіма однаково – за допомогою закону. Спілкується коректно і з повагою», – наголошує Подоляк.

За його словами, президент Володимир Зеленський може спілкуватися з представниками бізнесу (адже використовує усі джерела інформації, щоб «розуміти мотиви та передбачати можливі кроки тих публічних та непублічних суб'єктів, чия поведінка може суттєво вплинути на державу»), але «про такі зустрічі повідомляється в коректному порядку за відповідною процедурою», наголошує Подоляк.

«Що стосується контактів з паном Ахметовим та іншими подібними економічними суб'єктами, то саме для досягнення повної прозорості відносин з ними будь-яких посадових чи політичних осіб президент ініціював ухвалення закону про олігархів. Зокрема, цей закон передбачає декларування контактів. Це – абсолютно раціональна ініціатива, яка забезпечить, щоб усі в суспільстві (а особливо – журналісти) мали не просто чиїсь коментарі, а офіційні документи про контакти. Відповідно, за шість місяців до початку роботи закону або панове олігархи позбудуться двох з чотирьох ознак для визначення такого статусу, або ви побачите конкретні декларації по кожному епізоду контактів», – запевняє антикризовий радник голови Офісу президента.

*****

Наразі Рінат Ахметов – найбагатша людина України. За останній рік його статки збільшились майже утричі і нині його капітал оцінюють у 7,6 мільярда доларів. Його часто називають «олігарх №1».

Сам він олігархом себе не вважає: наголошує, що є інвестором.

У попередніх коментарях Радіо Свобода Ахметов також зазначав, що наразі коло його інтересів обмежується виключно трьома сферами: бізнесом, благодійністю та футболом.

Гірничо-металургійний комплекс, енергетичні та страхові компанії, банк, медіа, транспортний бізнес, сільське господарство, елітна нерухомість – усе це його активи, які він сконцентрував у найбільшій фінансово-промисловій групі України SCM.

Окрім того, Ахметов має футбольний клуб «Шахтар», благодійний фонд свого імені та холдинг «Медіа Група Україна» (до нього, зокрема входять телеканали «Україна» та «Україна24»).

У січні минулого року програма «Схеми» опублікувала розслідування «Україна-США: подвійні правила олігарха Ахметова», у якому, зокрема, йшлося про те, як «у США його компанії платять мільйони доларів у разі порушення вимог безпеки на своїх підприємствах, а в Україні до відповідальності найчастіше притягують хіба що пересічних працівників його заводу».

У жовтні минулого року журналісти програми «Схеми» зафіксували, як перший помічник президента України Сергій Шефір таємно приїжджав до маєтку Ріната Ахметова під Києвом.

«У нього позиція «домовлятися з будь-якою владою, адже від влади дуже залежить робота його активів», – так пояснював феномен Ахметова політтехнолог Сергій Гайдай.

У листопаді цього року «Бігус.Інфо» розповіли про те, що урядовий законопроект №5600, який позиціонувався як антиолігархічний, на шляху від Кабміну до Верховної Ради втратив практично всі норми, які збільшували податки для великих компаній, зокрема й бізнесу Ріната Ахметова. Журналісти пов'язують це з вливом, який чинило оточення олігарха на процес ухвалення цього законопроєкту.

Водночас сам Рінат Ахметов у коментарі Радіо Свобода зазначив, що «закони не мають бути «проти або за Ахметова», закони мають бути на користь кожного українця і відповідати кращим світовим практикам».

Ще раніше у коментарі Радіо Свобода він заперечував як свій зв’язок із політичною діяльністю будь-кого з парламентарів, так і свій вплив на політичні процеси, наголошуючи, що наразі не займається політикою.

Фінансові можливості, досвід та вплив, які має Ахметов, спонукають і саму владу шукати у ньому союзника, кажуть деякі політологи й політики.

«Усе це так чи інакше будь-якого президента, на жаль, змушує з ним співпрацювати більш активно, ніж це дозволяє Конституція. Тому Ахметов до сьогодні є тією людиною, якій найлегше розв'язувати свої питання з президентами», – розповідав колишній політичний оглядач «Дзеркала тижня», а нині депутат фракції «Голос» Сергій Рахманін.