Критика НАТО з боку мера Чернігова. Що саме він сказав і чому?

2 тижнів тому нараз 11

Варто чи не варто вступати до НАТО – свої міркування з цього приводу висловив міський голова Чернігова на щотижневій нараді в міській раді та втрапив до чергового скандалу. Владислав Атрошенко назвав НАТО «неефективним клубом», а вступ до нього, за його словами, – це «фігня».

Дивним виглядали не тільки висловлювання міського голови щодо НАТО, а й місце, яке він обрав для своєї «геополітичної промови». На ранкові наради в мерії кожного вівторка збираються підлеглі Атрошенка – начальники комунальних підприємств, управлінь та відомств міської ради. Зазвичай на таких нарадах обговорюють робочі питання – ситуацію з коронавірусу, тарифи, роботу комунальників тощо. Так було і 9 листопада. Та посеред наради міський голова раптом вирішив поговорити про Північноатлантичний альянс.

Дослівна цитата міського голови Чернігова Владислава Атрошенка: «Ми говоримо за НАТО, що нам треба вступить в НАТО… Та фігня це все! Це абсолютно неефективна… неодноразово засвідчувались… якась там… умовно кажучи … клуб. Кого він захистив останнім часом? На кого нападала або Америка, або Росія – кого захистило НАТО? Нікого».

Далі міський голова докладно роз’яснив, у чому саме, на його думку, полягає неефективність НАТО.

«Бомбили Югославію свого часу, центр Європи, наносили авіаудари, встановлюючи демократію … Що, авіаударами демократія встановлюється? Інші точки – де була позиція НАТО? Росія творить, що хоче. Що хоче – то творить! Крим забрала, якийсь провела там «референдум», «вибори». Які дії НАТО? Донбас, скажімо так, за участі – якщо не прямої, то опосередкованої – Росії. І які дії НАТО? Ефективно це? Ні!» – завершив свою промову Владислав Атрошенко.

Неоднозначну цитату мера про НАТО миттєво підхопили місцеві ЗМІ. Скандальну заяву Атрошенка почали активно обговорювати в соціальних мережах.

Вже наступного дня міський голова написав «роз’яснення» своїх слів щодо вступу до НАТО. Щоправда, тепер промову виголосив не у великій залі міської ради перед десятками підлеглих, а на своїй сторінці у фейсбуці:

«Щодо моїх слів стосовно України та НАТО. Мені зранку дали інформацію за кількістю загиблих хлопців на Донбасі. Це наші хлопці, з Чернігівщини. 186 життів. Поки наші хлопці гинуть від рук агресора, політики роками обговорюють вступ України до НАТО. Тому і реакція була відповідною. Про ЄС я не казав, але скажу зараз. Моя позиція щодо цього чітка: не слід спекулювати. Курс України до ЄС має бути незмінним. А для всіх політиків, які спекулюють на подібних питаннях, скажу: Росія – агресор, Крим та Донбас – це Україна. Нам треба не мантри про НАТО повторювати, а вимагати від наших партнерів з того ж НАТО, ООН, ОБСЄ реальних дій щодо допомоги у безпеці та встановленні миру на Донбасі».

Влітку цього року президент України Володимир Зеленський вчергове закликав пришвидшити процес вступу України до НАТО. Коментуючи процес інтеграції України в НАТО, Зеленський висловив думку, що через зволікання «багато українців поступово перестають вірити» в набуття членства.

«Думаю, це велика проблема. Це перше. Друге: я думаю, якщо на нас чекають у НАТО, якщо нас дійсно хочуть бачити серед членів, то немає сенсу дивитися в бінокль, у якесь далеке майбутнє та обговорювати це майбутнє. Питання має бути вирішене негайно. Ми в небезпеці просто зараз, на кону наша незалежність, і просто зараз нам потрібна допомога. План дій щодо членства був би реальним сигналом», – заявив Зеленський.

На початку жовтня віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина заявила, що українська влада вимагає від НАТО стратегічної ясності щодо перспективи членства.

Перед тим в інтерв’ю Радіо Свобода головнокомандувач Збройних сил України, генерал Валерій Залужний заявив, що Україна втілює стандарти НАТО і готова до вступу, але рішення за альянсом.

На саміті Північноатлантичного союзу в червні було знову підтверджено, що Україна зможе отримати план дій щодо членства в НАТО і стати членом, здійснивши необхідні реформи.

Президент США Джо Байден після того саміту також підтвердив, що в разі здійснення цих реформ, у першу чергу в галузі боротьби з корупцією, вступові України не завадить і нинішня окупація частин її території Росією.

НАТО і Байден також вкотре підтвердили, що Росія не має права вето з цього питання, і щодо можливого вступу України в НАТО будуть вирішувати самі країни-члени цього союзу.

Росія ж продовжує твердити, що для неї ймовірний вступ України до НАТО був би «червоною лінією», перетину якої вона не потерпить.

Стратегічний курс України на набуття членства в Європейському союзі й НАТО закріплений у Конституції України з початку 2019 року.

Скандальні заяви: не вперше і, ймовірно, не востаннє?

Скандальні заяви Владислав Атрошенко робить не вперше. Мер Чернігова відомий своїми «крилатими» висловами.

Кілька років тому, він, наприклад, назвав «хворими» та «неукраїнцями» тих, у кого в сім'ї буде менше від трьох дітей. У такий спосіб Владислав Атрошенко хотів привернути увагу до проблеми «старіння» населення та демографічної кризи в Україні загалом та Чернігові зокрема. До речі, сам мер виховує тільки двох доньок.

Особливо «багатими» на колоритні висловлювання були промови Атрошенка, коли він тільки став мером Чернігова. Тоді під час зустрічей з представниками комунальних підприємств, які «дістались йому у спадок» від попередньої влади, мер не підбирав виразів.

Наприклад, під час розмови з директорами компаній-теплопостачальників Атрошенко заявив: «За часів Сталіна вас би вже розстріляли». Така реакція у градоначальника була на стягування плати з мешканців багатоповерхівок за встановлені у під’їздах батареї.

Чи не найбільше у свій бік від Атрошенка тоді почув і керівник місцевого водоканалу Олександра Шкінь, який ще є й кумом його колишнього головного конкурента Атрошенка на виборах мера. Розбираючи тодішню фінансову діяльність водоканалу, Владислав Атрошенко сказав Шкіню: «Александр Михайлович, вы – бесстыжая морда, я вам даю перечень платежей, ремонты по 3 тысячи. И вы мне тут что-то рассказываете. Не надо лепить горбатого».

Хто такий Владислав Атрошенко?

Владислав Атрошенко

Владислав Атрошенко

Міський голова Чернігова починав з бізнесу. Працював і економістом, і фінансовим директором, і навіть головою правління різних товариств. А в лютому 2009 року став головою Наглядової ради ВАТ «Хліб Києва». До речі, за непідтвердженою інформацією, саме Атрошенко подарував свого часу «золотий батон» Януковичу.

Свою політичну кар’єру Атрошенко розпочав ще в далекому 2002 році. Тоді він вперше став народним депутатом. Згодом увійшов до фракції «Наша Україна».

Потім Владислав Атрошенко працював головою Чернігівської обласної державної адміністрації – з 4 лютого до 12 грудня 2005 року.

До Верховної Ради як народний депутат Атрошенко повернувся тільки у 2012 році. Саме під час цього скликання він увійшов до фракції «Партія регіонів» та 16 січня 2014 року голосував за «диктаторські закони». Щоправда, потім написав заяву з проханням вважати, що він не голосував.

Мінливі, до речі, не тільки рішення та висловлювання Атрошенка, а і його політичні вподобання. Після «Нашої України» та «Партії регіонів» він вирішив приєднатись до партії «Блок Петра Порошенка».

У 2015 році він переміг на виборах у Чернігові. Став міським головою. Щоправда, тоді його звинувачували у підкупі виборців. Нібито через його власний благодійний фонд «Поліський оберіг» людям роздавали матеріальну допомогу.

У 2020-му Владислав Атрошенко знову виграв вибори на посаду міського голови. Але цього разу він вже створив власну партію – «Рідний дім». Саме ця партія отримала фактично монобільшість у міській раді.

Останнє політичне вподобання Атрошенка – партія Віталія Кличка «Удар», з якою він нещодавно об’єднав свій «Рідний дім». Попереду Чернігів очікують нові вибори – у 206-му окрузі. Місце стало вільним після смерті народного депутата Антона Полякова. Кого висуватиме Атрошенко кандидатом від своєї політичної сили – поки що невідомо.

Статки

Згідно з декларацією 2015 року, Владислав Атрошенко увійшов до десятки найбагатших депутатів Верховної Ради України. Атрошенко регулярно офіційно декларує мільйонні прибутки.

«Багатство міського голови» не обговорював у Чернігові хіба що лінивий. Але сам Владислав Атрошенко ніколи не приховував, що прийшов у владу з бізнесу.

Фонтани

За роки роботи Владислава Атрошенка міським головою Чернігів перетворився на комфортне місто європейського зразка, кажуть деякі фахівці й місцеві. В місті роблять дороги, тротуари, проводять реконструкцію парків та скверів, облаштовують скейтпарки та місця для вигулу собак.

Критики чинного міського голови закидають йому, мовляв, він надто багато уваги приділяє зовнішньому вигляду міста в той час, коли потрібно «рятувати» тепло та водопровідні мережі, ремонтувати будинки, де живуть люди, знижувати тарифний тягар для населення. Крім того, саме на зовнішній «апгрейд» міста витрачаються мільйони бюджетних коштів.

За шість років правління Владислава Атрошенка в місті з’явилось з десяток новеньких фонтанів. Вони є в кожному новому парку. Різні за розміром, формою та способом подачі води. Незрозуміло, чи це особисте вподобання мера, чи таке бачення краси у комунальних служб, які займаються будівництвом нових та реконструкцією старих парків у місті.

Людям подобається

Більшості опитаних Радіо Свобода чернігівців такі зміни в місті подобаються. Поява нових скверів, комфортних доріг, велосипедних та пішохідних доріжок, нових лавок та урн для сміття – все це значно прикрасило місто, зробило його зручним для людей, кажуть вони.

«Мені подобається, як наше місто змінилось, – каже чернігівець Олександр. – Я не знаю, скільки це все коштує, але мені подобається, що так гарно тепер у нас».

«Я в Чернігові живу вже більше 50 років, – розповідає пенсіонерка Олена Павлівна. – Так гарно тут ще не було. Все для людей – і лавочки ось тобі, і доріжки … йду, не спотикаючись, як раніше було».

Говорять про зміни на краще і туристи, які приїжджають до Чернігова на екскурсії. Особливо, кажуть, впадає в око чистота на вулицях, рівні дороги та спеціальні доріжки для велосипедів та електросамокатів.

А до різких висловів мера в місті вже давно звикли – і його підлеглі, й інші чернігівці.