«Ми зруйнували міф про російську армію»: як Україна обороняє Київ?

2 місяців тому нараз 65

24 лютого Росія почала повномасштабне вторгнення в Україну вздовж усього кордону, а також з території Білорусі та з окупованого Криму. Українська армія активно обороняється і продовжує битися на усіх ключових напрямках. Від початку агресії однією з пріоритетних цілей російської армії був прорив у столицю України, але, незважаючи на раптовість атаки та навіть вуличні бої у Києві протягом перших днів війни, російська армія не змогла прорватися у місто. Тепер, за даними українського Генштабу, мета Росії оточити Київ, а не штурмувати його.

Протягом перших 10 днів війни армія РФ змогла наблизитися до північно-західних околиць Києва. Тяжкі бої продовжуються в районі Гостомеля, Бучі і Бородянки. Відео спалених колон техніки і руйнувань у передмісті дозволяють уявити масштаб боїв на підступах до столиці. Лише в результаті бою на вулиці Вокзальна у місті Буча було знищено понад 10 одиниць російської бронетехніки.

«Дуже важко, дуже страшно було сидіти в підвалі, коли тут це все вибухало. Бігали, а потім пішли, і ти сидиш і не знаєш, чи тобі гранату зараз в льох закинуть, чи ще щось. Страшно, просто страшно», – розповідає місцева жителька.

«Цей гад поліз на Україну. Що тобі не вистачало? Росія багата країна! А влізти в таке «гімно»... Людей вбивати мирних, дітей вбивати. Мені це прикро. Хай людей підіймають – дамо прикурити, повірте», – розповідає місцевий житель.

Буча після важких боїв 1 березня 2022 року. На фото знищена російська техніка

Буча після важких боїв 1 березня 2022 року. На фото знищена російська техніка

Російська війська спробували ще більше оточити Київ, перерізавши трасу на Житомир. Для цього вони захопили селище Макарів. ЗСУ були змушені контратакувати, що дозволило повернути населений пункт під контроль влади України.

Підрозділи вийшли на північні околиці Макарова і повністю тримаємо його під контролем

«Підрозділи вийшли на північні околиці Макарова і повністю тримаємо його під контролем. Противник зараз розосередився північніше від Макарова, в районі гольф клубу «Гавронщина». Під прицільним вогневим впливом в панічному настрої. Не знає, що робити в подальшому, тому що основний маршрут висування ми йому повністю перекрили, який виходив на трасу Київ-Житомир. В подальшому, ми зараз нарощуємо зусилля і будемо витісняти його до наших північних кордонів», – розповідає командир окремої механізованої бригади імені Князя Романа Олександр Охрименко.

Нам говорили про те, що Київ впаде за 48, 72, 96 годин – цього не сталося, тому що ми проводимо успішну операцію, стратегічну оборону

«Ізоляція Києва – це справді ціль РФ. Нам говорили про те, що Київ впаде за 48, 72, 96 годин – цього не сталося, тому що ми проводимо успішну операцію, стратегічну оборону. Київ треба обороняти з трьох напрямків: із північного заходу, із Поліського так званого напрямку, з Чернігівського, з Сумського напрямку. Значні сили були сконцентровані саме тут, ворога зупинено на ближніх підступах до Києва із північного заходу, і його спроби рухатись південніше до траси Київ-Житомир теж були зупинені. Поновлення контролю над населеним пунктом Макарів є в цьому плані дуже важливою річчю. Ворог теж намагається просуватись до Києва з лівого берега, але його темпи просування зовсім не ті, які вони там собі, можливо, призначили. Оскільки відбувається, скажімо так, значне зараз перемішування сил, тому якісь окремі передові підрозділи противника можуть бути ближче до Києва, але це не означає, що немає наших сил в районі Чернігова, в районі Прилук, в районі Ніжина. І плюс треба розуміти, що у командування є резерви, тобто зараз відбувається така активна оборона, тобто зменшується потенціал противника і за будь-якої можливості відбуваються контратаки», – розповідає військовий аналітик Національного інституту стратегічних досліджень Микола Бєлєсков.

Атаки на цивільних як безпорадність армії РФ

Все частіше об'єктом атак російської армії стають цивільні. Наприклад, під удар авіації РФ 2 березня потрапила багатоповерхівка в Ірпені під Києвом.

Я з двома дітьми сама лишилася без квартири. Я не знаю, куди мені йти

«Я була схована з дітьми в підвалі. Діти і батьки пенсіонери – ми в підвалі сховані. І вранці нам отаке прилетіло. Вранці прийшли, тільки документи з собою взяли – все, більше нічого немає. Я з двома дітьми сама лишилася без квартири. Я не знаю, куди мені йти, що мені робити?» – розповідає жителька зруйнованого будинку.

Наслідки обстрілу міста Ірпіня, що під Києвом, 2 березня 2022 року

Наслідки обстрілу міста Ірпіня, що під Києвом, 2 березня 2022 року

Щодня тисячі жителів Ірпеня намагаються виїхати з міста. Військові кажуть – люди починають іти щойно розвиднюється. Фактично, існує одна дорога, якою це зараз можна зробити. Росія не дає добро на відкриття гуманітарного коридору, хоча влада України постійно про це просить.

Ми будинок покинули, все покинули

«Бомбардування постійні. Дитина – головне. Ми будинок покинули, все покинули. Куди нас повезуть – туди і поїдемо» – розповідає місцева жителька.

«Нас чекають у Тернополі. Так, нам далеко. Нам хоча би до Києва до залізничного вокзалу доїхати, а там вже, я думаю, буде трошки легше» – розповідає інша жителька Ірпеня.

Наслідки обстрілу міста Ірпіня, що під Києвом, 2 березня 2022 року

Наслідки обстрілу міста Ірпіня, що під Києвом, 2 березня 2022 року

Евакуацію планували організувати поїздом, але російські військові підірвали залізничну колію і люди ринули через зруйнований міст. Ще один авіаудар поблизу Києва нанесли по селу Гатне. Місцеві не розуміють, що могло стати причиною атаки, оскільки поблизу немає військових об'єктів. Зруйновано будинки, постраждали випадкові перехожі.

Прокинулися від грохоту. Слава Богу, всі у підвалі були

«Прокинулися від грохоту. Слава Богу, всі у підвалі були. Стелі попадали, вікна повилітали. Страшно було. Були жертви. Тут хлопці проходили з продуктами з магазину і якраз перед ними взірвалося. Один лежав тут, не знаю, загинув чи ні. Його забрала тероборона. А одного ми взяли до себе. У нього на шиї була дірка до хребця. Ми йому обробили і за ним друг прийшов» – розповідає житель Гатного Дем'ян.

Гатне. Наслідки ракетного чи бомбового удару. Київська область, Україна. 3 березня 2022 року

Гатне. Наслідки ракетного чи бомбового удару. Київська область, Україна. 3 березня 2022 року

«Ось, посікло всі дерева. Все повиривало. Ці шматки берез тут в будинку були. Ось, познаходили осколки. Спалено повністю все. Сміттєві баки, машини, будинки – все посікло, в дірках. Будинки просічені повністю. Ось, навпроти, все по колу. Нагородили, дякуємо, росіяни – уроди, суки» – каже житель Гатного Олег.

Це визнання імпотентності Збройних сил Російської Федерації

«Це є опосередковане визнання імпотентності Збройних сил Російської Федерації. Оскільки вони отримують ефективний спротив на передній лінії, то вони почали займатися терором, використовуючи невибірковий вогонь. Цивільні несуть втрати, руйнування, але по суті таким чином, використовуючи в першу чергу ракетне озброєння, Росія розстрілює той невеликий арсенал, який є у неї. І кожна ракета випущена по цивільним, не використана безпосередньо для військової операції, це означає, що вона не буде використана проти наших військових і наші військові і далі будуть ефективно чинити спротив. Цей підхід він є провальним, тому що він налаштовує проти Росії світову адекватну спільноту, він ніяким чином не позначиться на наших військових, вони лише будуть розуміти, за що вони воюють і ще більше будуть чинити спротив. І Росія позбавляється таким чином найціннішого, що в неї є, це саме кероване ракетне озброєння великого радіусу дії», – наголошує Микола Бєлєсков.

Ракетні удари по Києву

Ракетні удари – головна загроза для Києва. Одна з ракет вже влучила у житловий будинок. Українські системи протиповітряної оборони відпрацьовують по них, одну збили в районі залізничного вокзалу, який зараз фактично є найбільш велелюдним місцем у столиці, оскільки тисячі людей збриються тут в надії покинути охоплений війною Київ. Здебільшого це жінки, діти та люди похилого віку. Загалом столиця живе з сиренами повітряної тривоги і у бомбосховищах, але без тотальних обстрілів з боку Росії.

Телевежа в Києві після ракетного удару російських військ. Київ, 1 березня 2022 року

Телевежа в Києві після ракетного удару російських військ. Київ, 1 березня 2022 року

Водночас 1 березня російські війська нанесли ракетний удар по київському телецентру. Загинули 5 людей, ще 5 отримали поранення. Також було пошкоджено меморіальний комплекс «Бабин Яр». Загалом, за даними Пентагону, Росія вже випустила по Україні близько 500 ракет. Десятки з них – з території Білорусі.

Стрільба ведеться як з території Білорусі, так і з території РФ. Зброя має велику дальність – до 500 кілометрів. Вони можуть обстрілювати все Лівобережжя і аж до лінії Житомир-Вінниця

«Основою ракетної міці Росії на сьогодні є ракета «Калібр». Це ракета, яка може бути застосована з літаків, з кораблів чи підводних човнів. Таких ракет, за оцінками західних розвідок було від 200 до 220, певна частина була використана в Сирії, левова частка впала в Україні. За різними оцінками від 140 до 170 вже використано, певна частина лишилася. Ракета, як на мене, не підтвердила своїх високих характеристик. Як ви, маючи навіть на google-карті, картинку українського аеродрому з труднощами можете влучити в район аеродрому? Це не високоточна зброя, це якесь непорозуміння. Небезпеку і занепокоєння викликають оперативно-тактичні ракети комплекс «Іскандер». Стрільба ведеться як з території Білорусі, так і з території РФ. Зброя має велику дальність – до 500 кілометрів. Вони можуть обстрілювати все Лівобережжя і аж, я там намагався на карті поміряти, дістають до лінії Житомир-Вінниця. Ракета досить точна, має непогані характеристики, але вона без великих зусиль може бути перехоплена українською ППО. Скільки їх лишилося – я сказати не можу. Ембарго, криза, санкції і все інше наклали певний відбиток на російську промисловість і вони неспроможні швидко виготовляти потрібну кількість. По «Калібрах» можливість промисловості 20 ракет на рік. А в умовах відсутності комплектуючих там не виходить зібрати автомобіль на Волзькому автозаводі, не те що високоточну зброю. Тобто ракетні удари продовжаться, але їх інтенсивність буде знижуватись», – розповідає експерт Центру оборонних стратегій Віктор Кевлюк.

Підготовка до оборони Києва

На тлі обстрілів кияни посилено готуються до оборони. Тільки за перші два дні вторгнення у столиці добровольцям видали 25 тисяч автоматів. Бажаючі отримати зброю вишиковувались у черги. Серед них і іноземці.

Російські матері повинні спитати себе – чи хочуть вони, щоб їх діти гинули в чорній українській землі

«Я приїхав сюди рік тому, щоб розвивати бізнес в Україні. Тут у мене з'явилися хороші друзі. Багато з них – це жінки з дітьми, які зараз плачуть. Чоловіки десятками тисяч записуються, щоб захищати Україну. Старі, молоді, товсті, худі – всі. Багато взагалі не мають військового досвіду. Я втомився читати новини і бачити, що Росія робить з українцями. Думаю, росіяни не повинні приходити. Російські матері повинні спитати себе – чи хочуть вони, щоб їх діти гинули в чорній українській землі. Українці потребують підтримки. Сумно, що США так повільно надають допомогу. Вони передають певне озброєння, але дуже повільно. Тому я вирішив допомогти цим матерям і дітям. Я люблю цих людей і цю країну», – розповідає житель Києва Брент.

Бійці Сил територіальної оборони на майдані Незалежності в Києві, 2 березня 2022 року

Бійці Сил територіальної оборони на майдані Незалежності в Києві, 2 березня 2022 року

«Це неважливо: я не українець, я турок. Але оскільки я живу в цій країні, це не важливо. Це моє місце. Тут моя дружина, моє життя. У кожного з цих чоловіків тут сім'ї і вони не збираються їхати у Європу чи переїжджати в інше місто. Ми живемо в Києві, тому повинні бути тут», – розповідає житель Києва Левент.

У київську тероборону записуються і українські знаменитості. Серед них, наприклад, лідер групи «Бумбокс» Андрій Хливнюк.

«Це моя країна, тут мої діти. Це моє. Його силою забирати не можна. Наразі – це оборона міста Києва. Оперативна група з ветеранів війни, сформовано повноцінну чоту, яка підсилює патрульну поліцію міста Києва. Тобто, це вогнева підтримка, підсилення патрульної поліції міста Києва, безпосередньо підпорядкована голові патрульної поліції», – розповідає Андрій Хливнюк.

Андрій Хливнюк у центрі Києва

Андрій Хливнюк у центрі Києва

У столиці з новою силою запрацювали волонтери. Пожертви для фонду «Повернись живим», який допомагає армії, з початком вторгнення сягають сотень мільйонів гривень на день. Зараз кипить робота, оскільки кількість бійців у підрозділах зросла в рази.

Ми почали купувати у величезних кількостях все: бронежилети, шоломи, тепловізори, квадрокоптери, засоби зв’язку, все, що просять

«Ми добрали додаткових волонтерів, ми добрали додаткових людей. Ми почали купувати у величезних кількостях все: бронежилети, шоломи, тепловізори, квадрокоптери, рації, засоби зв’язку інші, машини, теплоприціли, денна оптика, ноутбуки, тупо все, що просять. Зосереджуємося на технічних засобах для війни. Наприклад, зараз я погодив закупівлю на 10 мільйонів євро натовські безпілотники – сто комплексів», – розповідає керівник фонду «Повернись живим» Тарас Чмут.

Військові спроможні щось захопити, щось зруйнувати – що потім робити з місцевою адміністрацією, звідки вона має виникнути? З собою ніхто не привіз голову сільради в окупованому селі. Місцеві на співпрацю не йдуть

«Росія іде по алгоритму, який застосовувала в Чечні: тотальний терор, подавлення спротиву, просування своїх лідерів, які мають захопити владу. Їх ідея захоплення якщо не Києва, то принаймні урядового кварталу, проголошення якихось своїх маріонеток новими керманичами держави і подальша розмова з цими керманичами щодо, по-перше, легітимізації маріонеток. По-друге, підписання якихось угод, які б дозволили перед світовим суспільством зафіксувати свої політичні вимоги, але вони обрали не той шлях і не той інструмент – у них нічого не вийде. Військові спроможні щось захопити, щось зруйнувати – що потім робити з місцевою адміністрацією, звідки вона має виникнути? З собою ніхто не привіз голову сільради в окупованому селі. Місцеві на співпрацю не йдуть. Що далі робити військовим? Вони хочуть їсти, боєприпасів, лазню, заправити машини і в врешті-решт партизанський рух доводить їх до божевілля, що власне і пояснює спалахи люті неконтрольованої, коли стріляють по цивільних об'єктах, атакують цивільних осіб, це безвихідь. Вони наче виконали військове завдання, але не знають, що далі робити. Спроби завести сюди правоохоронні органи Росії для наведення ладу в тилу – після того, як вивели війська, правоохоронні органи стають звичайною піхотою, чого робити не вміють, і так само гинуть», – зазначає Віктор Кевлюк.

Протитанкові їжаки на майдані Незалежності в Києві, 2 березня 2022 року

Протитанкові їжаки на майдані Незалежності в Києві, 2 березня 2022 року

Поки триває війна життя у столиці неначе завмерло. Майдан Незалежності не схожий на себе – тотально укріплений на випадок російської атаки. Це і протитанкові їжаки і бетонні блоки. А людей навколо практично немає, лише силовики, бійці тероборони, нацгвардійці.

«Вся ця військова метушня, затіяна Російською Федерацією, мала велику мету – змінити політичний устрій і внести в українську Конституцію положення щодо відмови від євроінтеграції, вступу в Євросоюз і НАТО. Інша мета – збудувати сухопутний коридор із РФ в Крим і усунути Україну від Чорноморського і Азовського узбережжя, оскільки у нас основа економіки – морський експорт», – зауважує Віктор Кевлюк.

Мітинг в окупованому Херсоні, 5 березня 2022 року

Мітинг в окупованому Херсоні, 5 березня 2022 року

Ми зруйнували міф про те, що російська армія вміє воювати. Вона не вміє воювати. Вона лише спроможна закидати «трупаками» і технікою наших армійців, воювати артилерією і авіацією проти цивільних і проти атомної електростанції

«Поки що на півдні ми не стабілізували повністю ситуацію, ворог перебуває в Херсоні, ворог рухається до Миколаєва, намагається увійти навіть в Миколаїв, але зустрічає активний спротив. Окрім Енергодару, цікавляться вже Запоріжжям. Маріуполь, ми вже бачили зведення Генштабу про те, що ті наші українські сили, які там є, вони вже в певній ізоляції перебувають, але я більш ніж впевнений – будуть чинити спротив до останнього і сковувати на себе значні сили противника і не давати йому розслабитись. І я сподіваюся, що той час, який був виграний в тому числі за рахунок того, що ми змушені були відступати, це є практика поширена в рамках стратегічної оборонної операції, де головне – це зберегти основні комунікації, зберегти угруповання, зберегти людей, виграти час, що цей виграний час він не дарма і командування має відповідні сили щоб в найближчому майбутньому повністю стабілізувати ситуацію. Ми повністю зруйнували за ці вісім діб міф про успіхи модернізації, переозброєння Збройних сил РФ і ми показали, що по суті російська армія – це та сама армія, яка воювала проти Фінляндії у 1939–1940 роках. Тобто багато техніки, але невміння повне воювати, незважаючи на всі їхні теоретичні розробки. Або це та ж сама армія, яка воювала проти Ічкерії чи Сакартвело і взяла лише числом. Тобто все, що вони можуть, – це брати числом, шукаючи якісь шпарини у нашій бойовій побудові, бо ми поки що не могли створити цілісну лінію фронту, вони це використовують і просто намагаються брати числом, але це їм дуже дорого коштує, тому ми власне зруйнували міф і про успіхи модернізації і про те, що російська армія вміє воювати. Вона не вміє воювати. Лише на що вона спроможна – це закидати «трупаками» і технікою наших армійців, воювати артилерією і авіацією проти цивільних і проти атомної електростанції», – наголошує Микола Бєлєсков.

Українські військові у Макарові Київської області

Українські військові у Макарові Київської області

Ми зараз перемелюємо все боєздатне, аі іншого в Росії, швидше за все, немає. Мабуть, ця обставина підштовхує РФ затягувати час, організовуючи якісь переговори. На ці питання покійний генерал Дудаєв дав відповідь: будь-які переговори Росії – це спроба зібрати сили, щоб вдарити ще сильніше

«Ми 8 років бачили гарну картинку, інтенсивні навчання, все супер, якісь там автоматизовані системи управління, високоточна зброя, все сучасно, модно. А коли почалися події, я бачу неміч, розгубленість і безпорадність. Мені стало цікаво – де та армія, яку нам 8 років показували? Я почав ритися у відкритих джерелах, намагався щось порахувати. Я дійшов до висновку, що від угруповання, яке створювалось навколо України 90% вже задіяно, 10% у вигляді резерву очікують своєї черги, бо не визначено, де намітився найбільший успіх, щоб їх там застосувати, наростити зусилля. Ми маємо картину, коли в держави є багато озброєння, військової техніки, але немає підготовленого персоналу. Якщо Росія навіть проведе зараз мобілізацію – у танки незрозумілого технічного стану сядуть люди, які мають досить приблизну уяву як про танк, так і про способи його застосування на полі бою. Це буде озброєний натовп, а не армія. Ми зараз перемелюємо все боєздатне, а іншого в Росії швидше за все немає. Певні залишки сучасного озброєння і підготовленого персоналу є, але їх ще треба зібрати, навчити, зробити з них військові формування і вже тоді сюди присилати. Мабуть, ця обставина підштовхує Російську Федерацію затягувати час, організовуючи якісь переговори, консультації, перемир'я. На ці питання покійний генерал Дудаєв дав відповідь, що будь-які переговори Росії – це спроба зібрати сили, щоб вдарити ще сильніше», – розповідає Віктор Кевлюк.

Оборонець України біля знищеної російської військової техніки у місті Бучі, що неподалік Києва. 1 березня 2022 року

Оборонець України біля знищеної російської військової техніки у місті Бучі, що неподалік Києва. 1 березня 2022 року

Війна Путіна проти України пішла не за планом, роблять висновки військові аналітики. Російська армія несе серйозні втрати. За перші 10 днів війни, за даними українського Генштабу, убито близько 10 тисяч солдатів РФ. Кремль, зі свого боку, 2 березня офіційно визнав лише близько п'ятсот загиблих і півтори тисячі поранених. Росія і надалі продовжує називати війну «спецоперацією».

Переглянути джерело