Росія «планомірно зачищає» українські організації: що за цим стоїть?

3 тижнів тому нараз 16

У Росії досі проживає одна із найчисельніших частин української діаспори. Українці в Росії пройшли непростий шлях виживання в умовах імперського і радянського тиску, але схоже, що сучасна влада Росії хоче повністю ліквідувати можливості для реалізації національних потреб українців, кажуть експерти. І це сигнал усім іншим національностям і етносам Російської Федерації – або «русский мир», або репресії.

Після розпаду СРСР, на хвилі загальної демократизації, українці Росії створили сотні громадських організацій та спілок в усіх регіонах країни. Перелік цих організацій зайняв аж 50 сторінок у довіднику «Громадських організацій Росії», виданому Міжнародним інститутом освіти, культури та зв'язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка» (МІОК) у 2014 році.

За даними перепису населення в СРСР 1989 року, в Росії проживало майже 4,4 мільйона українців. Понад половина української діаспори жила в Москві та Московській області, Краснодарському краї та Ростовській області, Тюмені та Приморському краї Росії.

Виступ українського ансамблю бандуристок біля пам'ятника Тарасу Шевченку в селище міського типу Самійлівка Саратовської області Росії. 1980-і роки

Виступ українського ансамблю бандуристок біля пам'ятника Тарасу Шевченку в селище міського типу Самійлівка Саратовської області Росії. 1980-і роки

Однак, до 2010 року кількість українців зменшилася до 1,9 мільйона. Частина українців виїхала в Україну або інші країни світу, а інші – асимілювалися. І це відбулося, зокрема, і внаслідок планомірної політики, яку почав проводити Кремль, як тільки до влади прийшов Володимир Путін.

Хронологія ліквідації

  • 24 листопада 2010 року Верховний суд Російської Федерації ліквідував одне із найбільших об'єднань українців Росії – Федеральну національно-культурну автономію «Українці Росії». Окрім формальних підстав для такого рішення, які озвучив суд, була і політична складова: голова організації Валерій Семененко організував заходи, присвячені «пам'яті українців, загиблих у роки Голодомору» і виступав на них.
  • 18 травня 2012 року Верховний суд Російської Федерації задовольнив позов Міністерства юстиції РФ, постановив «ліквідувати загальноросійську громадську організацію Об'єднання українців Росії, виключивши її з єдиного державного реєстру юридичних осіб». ОУР знищили за систематичну інформаційну підтримку процесів демократизації, які розвивалися в Україні, і за спротив русифікації українських організацій, зокрема за протидію реорганізації Бібліотеки української літератури в Москві на Бібліотеку народів Росії.
  • У 2015 році в Росії був ухвалений федеральний закон, який посилив засоби тиску на неурядові і міжнародні організації. Серед них і на Світовий конгрес українців (СКУ).
  • 28 жовтня 2015 року в Бібліотеці української літератури в Москві провели обшук, під час якого поліція «виявила націоналістичну літературу», обшук провели і в помешканні директорки бібліотеки Наталії Шаріної.
  • 5 червня 2017 року Міщанський райсуд Москви засудив Шаріну до 4 років ув'язнення, умовно. Її звинуватили в розповсюдженні екстремістської літератури, а також у розтраті бюджетних коштів. А менше ніж через рік, бібліотеку зовсім закрили, ліквідували її сайт, а все приміщення передали Центру розвитку туризму Москви.
  • 11 липня 2019 року Генеральна прокуратура Росії визнала СКУ небажаною організацією на території РФ.
  • 28 серпня 2020 року Омський обласний суд у Росії задовольнив адміністративний позов обласного управління Міністерства юстиції Росії і ухвалив рішення про ліквідацію Омської регіональної громадської організації «Сибірський центр української культури «Сірий клин».
  • Після окупації Росією Криму і початку спровокованого нею воєнного конфлікту на сході України, діяльність українських організацій в Росії (які ще збереглися) практично зовсім припинилася. «Частина з них зазнала якщо не стагнації, то цілковитого припинення діяльності, а самі українці в країні-агресорі опинилися у скрутному, якщо не безвихідному, становищі», – констатувала директора МІОК Ірина Ключковська.
  • 10 липня 2021 року Рада директорів Світового конгресу українців вирішила припинити членства своїх локальних організацій, а також провідників у Росії через впровадження кримінальної відповідальності для російських громадян за зв’язки з так званими «небажаними» організаціями, до переліку яких російська влада внесла і СКУ. В організації таке рішення пояснили необхідністю «захистити українську національну меншину у Росії від репресій». Однак це не спинило тиск російської влади на українські організації в Росії.
  • 19 липня 2021 року Артемівський міський суд Приморського краю Росії ухвалив рішення про ліквідацію автономної некомерційної організації «Далекосхідний український духовний культурно-просвітницький центр «Просвіта».

Міністерство закордонних прав України висловило протест через рішення Росії припинити діяльність організації «Просвіта» Далекого Сходу, і назвало це «наступом російської влади на права української меншини в Росії».

«Влада РФ не лише не демонструє наміри захищати права українців Росії, а й всіляко обмежує можливості участі у процесі прийняття рішень з питань, що їх стосуються, перешкоджаючи будь-яким спробам їхньої самоорганізації», – йдеться в заяві.

У МЗС вказують, що з огляду на ситуацію, Росія «має виконувати свої міжнародно-правові зобов’язання», а міжнародна спільнота – «дати належну оцінку стрімкому погіршенню ситуації з правами людини в РФ, засудити і посилити політико-дипломатичний тиск на російську владу, аби припинити наступ на права української національної меншини в Росії».

Це «планомірна зачистка» – Ганна Гопко

Ганна Гопко, голова ГО Мережа захисту національних інтересів «АНТС», народний депутат і голова парламентського комітету із закордонних справ у Верховній Раді VIII скликання:

– Путінський режим робить все, щоб не допустити жодного інакомислення у всіх сферах. Кремль боїться не лише політичних опонентів і викривачів корупції, а й національних рухів.

Росія, багатонаціональна країна, уже фактично завершує, як це було в СРСР (радянський народ – ред.), перетворення усіх етносів і націй у єдиний «русский мир».

«Планомірна зачистка» усіх українських організацій (і ліквідація «Просвіти» Далекого Сходу лише це підтверджує) – це продумана політика на знищення будь-якої основи для створення чогось альтернативного, відмінного від концепції, витвореної у Кремлі. І це сигнал для усіх інших народів Росії, що навіть формальній федералізації настає кінець. Всі і вся мають буи підпорядковані центральній владі, яку уособлює Путін.

Не дивно, що в таких умовах, люди в 21-у столітті вчиняють самоспалення, як це було в Удмуртії.

Кремль переслідує активістів національних меншин, забирає усі можливості для збереження мов корінних народів Росії, докладає зусиль для їхньої повної асиміляції. Ми у парламентському комітеті Верховної Ради VIII скликання ініціювали звернення України до ООН щодо порушення прав корінних народів у РФ та на окупованих нею територіях України.

Україна, безперечно, має жорстко реагувати на утиски українців в Росії. А вся міжнародна спільнота має нарешті роздивитися очевидне: в Росії жорстко порушуються права людини, і права національних меншин зокрема. Це вимагає відповідної реакції, вимагає засудження політики путінського режиму.

16 червня 2021 року Держдума Росії ухвалила закон, що посилює відповідальність за участь у діяльності іноземної або міжнародної неурядової організації (НУО), визнаної у РФ небажаною. Навіть за пожертвування таким організаціям загрожуватиме реальний термін ув'язнення.

Правки були внесені до російського закону від 2012 року «Про заходи проти осіб, причетних до порушень основних прав і свобод людини».

«Заборона на участь у діяльності іноземної або міжнародної неурядової організації за межами території Російської Федерації громадян Російської Федерації, осіб без громадянства, які постійно проживають в Російській Федерації, та російських юридичних осіб», – каже текст правки.

Ще одна правка дозволяє включити будь-яку іноземну чи міжнародну неурядову організацію до списку небажаних, якщо вона діяла як посередник під час проведення операцій із грошима чи майном організацій, вже визнаних у Росії небажаними.