Хто такі "вагнерівці"?

2 місяців тому нараз 32

ПВК (Приватна військова компанія) "Вагнера" - російська військова структура, до складу якої входять найманці. Була створена 2013 року. Брала участь в бойових діях на Донбасі (на стороні Росії) та Сирії (на боці режиму Асада, союзника Росії).

Хто такі "вагнерівці": історія приватної військової компанії

Військове формування, яке дістало назву "вагнерівці", було створене 2013 року на основі так званого "Слов'янського корпусу". Весною 2014 року ПВК "Вагнера" брала участь (нелегально) в анексії Криму та діяла в інтересах Росії, пізніше також найманці воювали в Луганську та Сирії на боці РФ. Всі вони оснащені бронетехнікою та важкою піхотною зброєю. Керівник "вагнерівців" Дмитро Уткін (російський підполковник запасу, 1970 рік народження), який має позивний "Вагнер". Саме тому підрозділ було названо саме так. До 2013 року Уткін був командиром 700 окремого загону спецпризначення 2-ї окремої бригади підрозділу спеціального призначення ГРУ МО Росії. Неодноразово члени ПВК "Вагнер" отримували дерєавні нагороди в Росії за особистими наказами президента РФ Володимира Путіна, хоча вони і не були офіційно опубліковані.

В санкт-петербурзькій інтернет-газеті "Фонтанка" описувалися власні розслідування журналістів, які доводять факт існування та діяльності "Слов'янського корпусу" з його подальшою трансформацією в нелегальну ПВК "Вагнера". А 3 листопада 2016 року агенство "Reuters" також опублікувало власне незалежне розслідування. За матеріалами "Фонтанки" типова угода ПВК "Вагнера" виглядає так: найманець отримує "відрядження" на 1-3 місяці, а в разі його смерті родичі загиблого отримують компенсацію. Проте тіло на батьківщину не доставляється. Найманцям забороняють розголошувати факт служби в угрупуванні протягом 10 років.

Під час інтерв'ю російській службі Радіо "Свобода" активіст Conflict Intelligence Team Руслан Левієв припустив, що "вагнерівці" можуть керуватися безпосередньо російською військовою розвідкою. Свій висновок він аргументував тим, що тренувальна база найманців знаходиться дуже близько від бази ГРУ.

На офіційному рівні Росія жодного разу не підтверджувала існування організації, проте Володимир Путін під час щорічної пресконференції 2018 року дав коментар щодо діяльності ПВК. Російські ЗМІ позиціюють "вагнерівців" як "приватну військову компанію", яка перебуває під командуванням підполковника ЗС РФ у відставці Дмитра Уткіна ("Вагнера").

Яку роль відіграють "вагнерівці" в ситуації, що склалася в Україні?

За даними інтернет-газети з Санкт-Петербургу "Фонтанка" 2014 року ПВК "Вагнера" брали участь у воєнних діях на території Криму (на боці Росії). 7 жовтня 2017 року Службою Безпеки України були оприлюднені результати розслідування, які доводять, що перші відомості про "вагнерівців" в Україні з'явилися ще 29 травня 2014 року. Найманці "засвітилися" у боях за Луганський аеропорт (з 72 бойовиків 15 було вбито) та в битві за Дебальцеве (з 250 найманців 21 було вбито). Також СБУ підозрює, що саме бійці з "Вагнера" брали участь у збиванні літака Іл-76 під Луганськом (14 червня 2014 року). Бойовики неодноразово брали участь у диверсіях, провокаціях проти сил АТО.

В березні 2016 року журналіст Юрій Бутусов повідомив, що саме ПВК "Вагнера" брала участь в ліквідації лідерів ЛНР Олексія Мозгового та Олександра Бєднова. Інформацію про це він взяв з сайту "Спутник и Погром", а також зі сторінки бойовика Станіслава Шустрова в Facebook (допис згодом видалили). Пізніше про участь "вагнерівців" в ліквідації Олександра Бєднова також повідомляв очільник СБУ Василь Грицак.

Розслідування InformNapalm довело, що ПВК "Вагнера" брала участь у роззброєнні формування російських бойовиків "Одесса" на території Луганська.

Особовий склад ПВК "Вагнера"

Вагнерівці в Центральній Африканській Республіці / ©

Вагнерівці в Центральній Африканській Республіці

Точно невідомо, яка кількість найманців входить в ПВК "Вагнера". За інформацією інтернет-газети "Фонтанка" у бойових діях в Сирії брало участь 400 "вагнерівців". В серпні 2016 року журналісти російського РБК оцінили загальну кількість найманців з угрупування в 2,5 тисяч чоловік. В СБУ 7 жовтня 2017 року повідомили про 5 тисяч військових, які входять в ПВК. З них 67 найманців були офіційно загиблими. В жовтні того ж року Conflict Intelligence Team  опублікували світлину з жетоном, де було чітко видно порядковий номер 4293. В лютому 2018 року на сайті Republic повідомлялося про перелік бійців "вагнерівців" з одного підрозділа, які мали номера жетонів від 1 до 3602.

Влітку 2014 року в складі приватної військової компанії сформувався взвод з сербів. В СБУ були опубліковані дані про шістьох громадян Сербії, які брали участь у війні на Донбасі на боці Росії. 2017 року також стало відомо, що до складу "Вагнера" приєдналися деякі колишні бійці диверсійної групи "Русич" та їхній керівник петербурзький неонацист Олексій Мільчаков.

Про кого зі складу ПВК "Вагнера" достеменно відомо:

  1. Дмитро Валерійович Уткін (позивний "Вагнер") - народився в м. Смоліне, Кіровоградська обл., Україна 1970 року. Є керівником компанії та підполковником запасу. До 2013 року він був командиром 700-го окремого загону спецназу 2-ї окремої бригади підрозділу спеціального призначення ГРУ МО Росії. Являється прихильником естетики Третього рейху. З дружиною, Єленою Щербиніною, розійшовся ще на початку 2000-х. 9 грудня 2016 року відвідав прийом Володимира Путіна з нагоди Дня героїв Вітчизни.
  2. Сергій Чупов (позивний "Чупа", "Чуб") - заступник з бойової підготовки. Майор запасу. Навчався в військовому училищі в Алма-Аті. Брав участь в бойових діях в Афганістані, служив в внутрішніх військах у Чечні. З 2014 року входив в склад "Вагнера". Загинув під Дамаском в лютому 2016 року.
  3. Андрій Єльмеєв - нагороджений російським Орденом Мужності посмертно, загинув під Дебальцевим 28 січня.
  4. Андрій Шрейнер - нагороджений російським Орденом Мужності посмертно, загинув під Дебальцевим 28 січня.
  5. Володимир Каминін - нагороджений російським Орденом Мужності посмертно, похований в вересні 2014 року.
  6. Олександр Володимирович Карченков - 7 вересня 2016 року наказом Володимира Путіна нагороджений російським Орденом Мужності посмертно, загинув весною 2016 року в Пальмірі.
  7. Максим Колганов - нагороджений російською медаллю За відвагу та орденом Мужності посмертно, загинув 3 лютого 2016 року, брав участь у боях в Сирії і Україні.
  8. Сергій Морозов - помічний самарського депутату від ЛДПР, нагороджений російським Орденом Мужності посмертно, загинув 9 березня 2016 року в Пальмірі, воював в Сирії і Україні.
  9. Давор Савичич - серб, є громадянином Боснії і Герцеговини.
  10. Іван Слишкін - служив за контрактом в Чечні, народився близько 1994 року, загинув 12 лютого 2017 року в Сирії.
  11. Іван Володимирович Сумкін (позивний "Варяг") - народився в Оренбургзькій області 1987 року. Загинув 16 березня 2016 року, залишений найманцями на полі бою.
  12. Олександр Селезньов (позивний "Качок") - народився в м. Маріуполь, Україна. 16 квітня 2021 року його, як найманця ПВК, було засуджено до 6 років ув'язнення. 2015 року вступив до так званого "полку морської піхоти ДНР". В 2016 року повернувся до Маріуполя, звідки передавав представникам ФСБ РФ і ДНР дані про озброєння і дислокацію ЗСУ.

Хто фінансує ПВК "Вагнера"?

2015 року питання про фінансування "вагнерівців" порушувала інтернет-газета "Фонтанка". Тоді були оприлюднені чутки про те, що угрупування фінансує "один відомий ресторатор, близький до верховної влади і міністерства оборони". В російському РБК журналісти виявили зв'язки кількох фірм, які обслуговують військові частини в Молькіно, та структури ресторатора Євгена Пригожина. В "Вашингтон пост" було повідомлення з посиланням на американську розвідувальну спільноту, що Пригожин мав контакт з Сирійським урядом незадовго до та після атаки під Дайр-ез-Заур. А в "Republic" повідомили, що компанія має "кілька приватних інвесторів".

Від 2017 року з'явилася інформація, що фінансування приватної війскової компанії здійснює вже не Росія, а сирійська сторона.

Переглянути джерело