Panzerhaubitze 2000: нова зброя ЗСУ у війні проти Росії

1 тиждень тому нараз 19

12 самохідних артилерійських установок Panzerhaubitze 2000 виробництва Німеччини – вже в Україні, повідомила міністерка оборони Німеччини Крістіна Ламбрехт. 7 гаубиць надала Німеччина, 5 – Нідерланди. Українські військові пройшли спеціальне навчання. Раніше про надходження перших німецьких САУ оголосив міністр оборони України Олексій Резніков. Він зазначив, що це вже 6-й вид артилерії 155-мм калібру, який стає на озброєння ЗСУ.

Що може на полі бою САУ Panzerhaubitze 2000, чи потрібні Україні ще й німецькі танки і які можливості Росії у самохідній артилерії? Про це Радіо Свобода розповів фахівець із бронетехніки, підполковник запасу Микола Саламаха.

– Німецька САУ Panzerhaubitze 2000, крім натовського калібру у 155 мм, чим вона відрізнятиметься від тих радянських зразків, які є в українській армії? Які тут можуть бути переваги на полі бою?

– Гаубиці відрізняються одна від одної за кількома параметрами. Один з параметрів – довжина ствола в калібрах. Як французький Caesar, шведська САУ Archer, так і Panzerhaubitze 2000 має довжину ствола 52 калібри, тобто базові артилерійські снаряди калібру 155 міліметрів забезпечать дальність стрільби 30 кілометрів. А далі йдуть вже снаряди з так званим донним генератором, які збільшують дальність стрільби, активно реактивні снаряди – найбільш відомий снаряд Excalibur.

Panzerhaubitze 2000 нідерландських військ веде вогонь в Афганістані

Panzerhaubitze 2000 нідерландських військ веде вогонь в Афганістані

Гаубиця обладнана найсучаснішими системами, які дозволяють самостійно проводити всі розрахунки

Гаубиця самохідна, вона рухається достатньо швидко, вона створена на базі шасі танка Leopard 2 з великою потужністю і прохідністю. Вона досить добре захищена – має захист від куль калібру 14,5 мм і від осколків великих калібрів.

А ще, дуже серйозна перевага – кожна гаубиця може вести вогонь самостійно, без командного пункту. Вона обладнана найсучаснішими системами, які дозволяють проводити топографічну прив’язку на місцевості, які дозволяють самостійно проводити всі розрахунки даних для стрільби по запланованих і незапланованих цілях.

Так, наприклад, батарея може виїжджати на вогневу позицію і отримувати дані для стрільби від старшого якогось начальника або ж батарея, або навіть одна єдина гаубиця може виїжджати на одну ділянку місцевості – отримувати координати цілей, а далі вводяться координати цілі і автоматично проводиться розрахунок. Все це практично в режимі реального часу, тобто з моменту, як тільки артилерійська установка прибуває на місце, розгортається і на виконання вогневого завдання із враження цілі – це не більше 120 секунд. І вже через дві хвилини гаубиця згортається – і з місця ведення вогню вона починає рухатися для того, щоб не потрапити під вогонь, який у відповідь може вести противник, використовуючи засоби контрбатарейної боротьби.

– Україна отримала 12 Panzerhaubitze 2000. Яка кількість таких САУ потрібна, щоб змінити ситуацію у битві за Донбас, а також загалом у війні?

Якщо ЗСУ будуть мати хоча б чотири дивізіони, то такої кількості артилерії буде достатньо

– Давайте виходити з того, що 12 гармат – це артилерійський дивізіон трьохбатарейного складу, де в батареях по 4 гаубиці, або двохбатарейного складу, де в батареях по 6 гаубиць. Загалом у ЗСУ на цей момент є 4 артилерійських бригади. Потрібно, щоб кожна бригада мала по одному такому дивізіону. Але аналогічного класу гаубиці – це французький Caesar. Так, там колісний хід, але це гаубиця за вогневими спроможностями такого ж класу. Це заплановані до постачання у ЗСУ САУ Zuzana і гаубиці класу Archer. І якщо ЗСУ будуть мати хоча б чотири дивізіони дванадцяти гарматного чи вісімнадцяти гарматного складу, то такої кількості артилерії буде достатньо для того, щоб досить успішно виконувати на різних ділянках фронту ті вогневі завдання, які можуть виникати.

– Які проблеми можуть виникнути при використанні такої техніки? Потрібно буде навчитися правильно її експлуатувати. Вона потребуватиме, мабуть, якісного палива, через якийсь час її треба буде ремонтувати.

Наразі повністю уніфікувати артилерійський парк ми не в змозі

Як військовий, який має справу з технікою вже кілька десятків років, я так скажу: навіть стріляти з рогатки треба мати певний рівень навичок. Враховуючи те, що ми отримуємо нові системи озброєння, які для нас невідомі, то ми повинні враховувати такі речі: перше – підготовка особового складу для використання подібної техніки; друге – підготовка керівного складу для того, щоб вони могли тактично грамотно ставити завдання для подібної техніки, щоб враховували всі можливості цієї техніки і використовували її з максимальною ефективністю; третє – підготовка спеціалістів ремонтних підрозділів, тому що для кожної нової системи озброєння потрібно буде готувати кілька спеціалістів, при цьому деякі з них мають бути досить вузькоспрямовані спеціалісти, щоб ми могли самостійно проводити технічне обслуговування, регламентні роботи, поточні ремонти.

Німецька гаубиця Panzerhaubitze 2000

Німецька гаубиця Panzerhaubitze 2000

І треба враховувати, що можуть виникати дуже складні ситуації і, можливо, доведеться використовувати спеціалістів з того підприємства, яке випускало ці гаубиці, тобто ми повинні передбачити ще і якесь сервісне обслуговування. Ну, і важлива логістика – своєчасне забезпечення боєприпасами, боєприпасами відповідної якості і асортименту, експлуатаційними матеріалами, тобто дизельне пальне відповідної якості, моторна олива, можливо, якісь гідравлічні речовини певної марки… Всі ці речі необхідно буде враховувати. При цьому це стосується не тільки гаубиць німецького виробництва, а й гаубиць з інших країн. Тому це додає головного болю відповідним службам, але без цього ми поки не можемо обійтися. Наразі повністю уніфікувати артилерійський парк ми не в змозі і життя змушує нас брати те, що нам можуть надати.

– Panzerhaubitze 2000, французька Caesar, американська M109, польська гаубиця Krab, чеська Zuzana – широке різноманіття самохідної артилерії в ЗСУ. Як же ж прийти до уніфікації?

Рішення подібних проблем є. Якщо ми будемо отримувати певну кількість тих же польських AHS Krab, при чому в достатній кількості, то ми можемо озброїти одну чи дві артилерійські бригади. І ми закриємо питання підготовки спеціалістів з експлуатації, питання підготовки командирів, які будуть використовувати ці артилерійські системи в одній чи двох артилерійських бригадах, і, відповідно, в одному якомусь оперативному командуванні чи на якомусь одному напрямку. Відповідно, якщо ми будемо отримувати по дивізіону чи по два дивізіони інших артилерійських систем, то також ми можемо зводити в одну бригаду дві близьких по класу системи.

Польська самохідна гаубиця Krab у Варшаві

Польська самохідна гаубиця Krab у Варшаві

Якщо це Caesar, то близька до них може бути Zuzana. І це теж в якісь мірі вирішить проблему і підготовки, і використання, але з того досвіду, який є у мене, коли доводилося експлуатувати танки абсолютно різних виробників, підготовка спеціалістів або перенавчання з однієї системи на іншу, вона займала трохи часу, і деколи виникали помилки, непорозуміння. Подібні речі рано чи пізно будуть проявлятися.

– Ви згадали, що Panzerhaubitze 2000 створено на базі німецького танку Leopard 2. Західні танки Україні поки не дають. Коли прийде час, ЗСУ потрібен німецький Leopard?

Підготовка танкістів, якщо ми отримаємо танк Leopard, займе щонайменше місяць

– Отримати Leopard – це дуже цікаво. Але ми маємо враховувати, якщо у нас є досвід експлуатації танків Т-64, Т-64Б, Т-72А, Т-72Б і наші танкісти досить швидко навчилися експлуатувати Т-72М і Т-72МР – це модернізовані танки з Польщі та інших країн, то підготовка танкістів, якщо ми отримаємо танк Leopard, займе щонайменше місяць. Тобто це робота швидше на перспективу, ніж для вирішення конкретних завдань, які стоять безпосередньо зараз.

Танк польської армії Leopard 2 під час спільних навчань польсько-американських бронетанкових підрозділів, 24 листопада 2015 року

Танк польської армії Leopard 2 під час спільних навчань польсько-американських бронетанкових підрозділів, 24 листопада 2015 року

Якщо ми думаємо про те, що нам треба буде наступати не через два тижні, а через два-три місяці, тоді доцільно працювати в цьому напрямку. Хоча такої кількості, яку ми можемо отримати танків радянського виробництва, ми не зможемо отримати ніяких інших танків, за винятком хіба що американського Abrams. Але для цього нам треба ще працювати і працювати.

Щоб ви обрали Leopard чи Abrams?

– Значить я би вибрав і те, і те, причому обома руками відразу (сміється – ред). Коли мені ставлять запитання, який танк кращий. Я завжди відповідаю: той танк, який є перед тобою, який ти вже встиг освоїти, який заправлений і в який завантажений боєкомплект.

Abrams – це, знову ж таки, місяць підготовки, але це ще потрібно, щоб було ухвалене політичне рішення. На жаль, в США є свої певні думки з постачання зброї Україні, і поки що питання про постачання Abrams певно не піднімалося, всі питання постачання бронетанкової техніки вирішувалися трішки іншими способами. Тобто американські танки постачають полякам, поляки, відповідно, передають свої Т-72М, і Т-72МР Україні. Якісь питання вирішують між собою США і Чехія, відповідно, Чехи відають Україні ті машин, які вони мають у готовності.

Росія зможе використовувати старі запаси ще не один місяць

Поки що йдеться про те, що деякі країни готові передати Leopard 1 чи Leopard 2, але на це потрібна згода виробника. Виробник – Німеччина. Якщо зможуть знайти важелі впливу на німецький політикум наші політики, важелі впливу через німецького виборця, то ми в найближчі півтора, два, три місяці, напевно, зможемо отримати або Leopard 1, або Leopard 2. Якщо ми почнемо буквально підготовку через тиждень, через два, то відразу після отримання ми будемо мати злагоджені підрозділи. Але скільки нам таких танків передадуть і як швидко це відбудеться, поки що я сказати не можу, тому що я не розумію, на якому етапі відбуваються ті чи інші переговори. Такі речі рідко афішуються, вони потребують тиші.

– Які можливості Росії у самохідній артилерії?

– Росія самохідної артилерії має ще досить багато. На складах є і Мста, і Мста-С. Так, Росія зараз не зможе виробляти нові самохідні артилерійські системи, які вона збиралася виробляти у масовій кількості, це так звана Коаліція-СВ. Але використовувати запаси, а це сотні одиниць, під калібр 152 мм, вона ще може не один місяць.

Росія. Єкатеринбург – самохідна артилерійська установка «Мста-С»

Росія. Єкатеринбург – самохідна артилерійська установка «Мста-С»

Навіть якщо ми будемо знищувати кожного місяця 30, 40, 50 САУ, то частина з них буде ремонтуватися, тому що росіяни мають можливість евакуювати підбиту техніку, все ж таки позиції артилерії розміщені не на передньому плані. І росіяни також мають достатню кількість стволів для того, щоб своєчасно проводити заміну тих стволів, які виходять з ладу. Подібних речей у них вистачає. Думаю, що тими темпами, якими вони використовують артилерію, вони будуть в змозі її використовувати ще щонайменше рік, а то й більше.

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.

На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».

Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей.

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».

Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були під російською окупацією.

Управління Верховного комісара ООН із прав людини змогло підтвердити загибель 4509 і поранення 5585 цивільних через повномасштабну війну Росії проти України. Серед загиблих – щонайменше 294 дитини, серед поранених – 463. Це дані від 24 лютого до півночі 16 червня, повідомили в УВКПЛ ООН. При цьому в організації наголошують, що реальні цифри – значно вищі.

Переглянути джерело